Микола Білінський "Вінницький замок", історичний нарис, 1926 р.
РОЗД ІЛ IV
Громадські обов'язки що до охорони й утримання Вінницького Замка.
Повинність селян натурою на користь Замка. Вінницький Замок після
запровадження магдебурського права у Вінниці.
Нам зостається зясувати питання, на кому лежали обов'язки будування Замку, його утримання, ремонту й т. і. В Литовській державі відповідно до її феодальноі системи сама людність повинна була в числі інших повинностей і замки будувати. Але в місцевостях малолюдних будування замків брав на себе уряд . До таких місцевостей треба долучити й Вінницьке староство: в описі Замка 1552 р. детально визначено ріжні повинності людности і ніде не згадано про те, щоб населення повинно було будувати замок. Через те треба вважати, що у Вінниці Замок був разом із звідним мостом („узвод") збудований самою державою.
Держава ж постачала для Замка ріжні бойові засоби, як гармати, гаківниці, порох, кулі й т. і.; вона ж давала утримання ротмістрові, гармашам і певне гарнізонові, коли він виконував замкову службу. Решту ж будинків у Замку—городні, кухню, стайню хату, так звану чорну, два мости,—все це будувало й утримувало саме населення. На йому ж лежав обов'язок давати кошти старості для наймання „кликунів" і всіх сторожів замкових; сторожу, так звану "польну" сторожу на одну милю віддалення від Вінниці і другу— на дві милі наймали виключно самі міщани. Підводи за чергою на протязі тижня поставляли всі села, а наріві з ними й сама Вінниця.
Щоб Замковій адміністрації завжди мати на поготові людей, потрібних для ріжннх робіт, до Замка Вінницького було приписано пять сіл: Пятничани, Мізяків, Супрунів, Вонячин, Передуровці і наприклад тільки люди з Мізякова повинні були давати погоню за Татарами в потрібні -моменти і постійно коло, верхів'я річок Десниці сторожити біля самого шляху. Вони також повинні були давати коней і ескорт (почесну сторожу) для посла на випадок його подорожи до Волощини.
Сторінка 11.
"Вінницький замок" читати далі >>>>
367983261